Поради на день: На сніданок та обід взяти з собою перекус. Зручний одяг та взуття. За бажанням купання під водоспадом, тому беремо купальники, шльопанці, полотенце.

Замок у Сатанові – визначна пам’ятка Поділля та одна із найдавніших фортифікаційних споруд цього краю. До нашого часу твердиня не зберегла свого первісного вигляду, проте залишки стін та веж свідчать про оригінальність архітектури та майстерність її творців. Загальна площа Сатанівської фортеці становила 1,5 гектара. Вона добре охоронялася подвійними, зовнішніми і внутрішніми, стінами, які розділяв рів. Висота фортечних мурів подекуди доходила до 10 метрів, а їхня товщина становила 1,5 метра. Із усіх кутів на замку були триярусні оборонні вежі, які виходили за лінію мурів. До наших днів збереглися лише три такі. Також залишилася одна кругла вежа, яка стоїть окремо, та деякі частини стін фортеці. Круглу вежу було споруджено задовго до відомих документальних згадок про поселення. Ця унікальна пам’ятка архітектури, відома у народі як Вежа Одровонжа, є рідкісним зразком мурованого будівництва часів давньої Русі. Її бійниці зовні дуже вузькі, а з внутрішнього боку розширюються для зручнішої стрільби з лука. Місцеві жителі вірять, що у селі Калагарівка на Тернопільщині, розташованому на правому березі Збруча, є льох, із якого починається таємний підземний хід до Сатанівського замку. Кожен народ залишив у містечку свій слід. Наприклад, розквіт Сатанова припав на той час, коли він був єврейським містечком. Тому тут є унікальна фортеця-синагога, яка входила в єдину систему протитурецьких фортифікаційних споруд нарівні з власне фортецею (нині майже зруйнованою). У сатанівській синагозі збереглися унікальні фрески, ліпнина і різьблення, а трохи віддалік від воріт фортеці, на стрімкому березі Збруча, розкинувся величезний єврейський некрополь XVI-XVIII століть. Існує легенда, яка свідчить, що під синагогою починається підземелля, яке веде до Єрусалима. Дійсно так, в Синагозі є вхід в підземелля, але розкопано там лише декілька метрів тунелю. Підземелля могло пов'язувати оборонну синагогу на півдні Сатанова із замком, що розміщений на півночі міста. Недалеко від синагоги знаходяться містична споруда «дольмен». Це величні ворота, які складені із кам’яних глиб, які можливо, мали містичне значення. Тобто «дольмен» являв собою ворота між двома світами. Оглянувши це загадкове місце, обов’язково потрібно звернути увагу та заглянути в «сухий колодязь» . Це глибока кам’яна яма, яка вважалась найкоротшим шляхом жертви до богів.

Але не думайте, що всі визначні пам’ятки Сатанова – язичницького чи єврейського походження. Тут є цікавий Свято-Троїцький православний монастир, заснований, за переказами, греком з Афону, віддаляючись від суєти в Подільські Товтри. Під час навали Батия в монастирі ховалися не тільки ченці, а й населення всієї округи. На заході, коли через масивні кам’яні ворота пробиваються останні промені сонця, вхід в монастир виглядає зовсім дивно. Монастир датується ХVI століттям. Під час реставрації Свято-Троїцької церкви було знайдено напис «1600 рік». Відомо, що кам’яний храм був зведений на місці дерев’яної церкви, закладеної тут ще у ХІV столітті. А взагалі монастир свого часу мав статус лаври та, як годиться, брав свій початок з підземної церкви. І, власне, перші монахи та досі існуюча підземна церква з’явилися тут ще раніше – у ІХ столітті». Коли спускатися крутим схилом з монастирського подвір’я, вдалині чутно шум води. Це відомий сатанівський водоспад на Збручі. Він, хоч і штучний, але облюбований туристами не менше, ніж сатанівські курорти. Кілька метрів униз і, власне, потрапляємо до підземної церкви Свято-Троїцького монастиря. Вона досі діюча. З’єднана з наземною церквою підземним ходом. На третій день після Вознесіння тут проводять богослужіння.

Сатанівська курортна зона не примикає безпосередньо до містечка, а знаходиться кілометрів за три від нього, там, де Збруч залишає після себе широку долину і починає вгризатися в ''маленькі Карпати'' – так ще образно називають Подільські Товтри. Варто лише спуститися з пагорба – і у вас напевно буде карпатське дежавю: класичне Поділля за лічені секунди змінять похмурі грабові ліси з дзюркотливими по ним струмочками і невисокі кошлаті гори. Найбільшим багатством краю є чудо-вода, яка принесла Сатанову світову славу. В 5 км від Сатанова на мальовничому лівому березі річки Збруч влітку 1965 року проводилися геологічні дослідження. Під час робіт із свердловини, з глибини 142 м, вдарив водяний фонтан висотою 53 м. За секунду виливалося понад 38 л води. Фонтан вирував майже дві неділі, поки його не вгамували сильним бетонним розчином, привезеним з військової частини. Та навіть і після цього вода продовжувала витікати. Бювети з лікувальною мінеральною водою знаходяться на території багатьох санаторіїв. Сатанів – це курорт класичний в тому значенні слова, яке ми вже почали забувати, вважаючи, що санаторій – це місце, де відпочивають. Насправді ж спочатку на курортах пили воду і лікувалися. Сатанів фактично купається в мінеральній воді. Місто має аж шість природних джерел. На деяких із них побудовані санаторії. Працюють здравниці цілий рік. Тут є і цілюще гліцеринове джерело. Кажуть, якщо вмиватись водою з нього щодня, шкіра буде ніжною навіть без крему. Варто взяти у мандрівку кілька пластикових пляшок, щоб привезти додому цілющої мінеральної води.

Ріка Дністер, що впадає у Збруч, відома своїми мальовничими берегами з густими лісами. На її кручах розташувалися унікальні замки, заповідники і парки. Але в цих краях є ще одне гарне місце, яке приваблює відпочиваючих. Це – колоритний водоспад на Збручі. Водоспад штучного походження розташований на околицях селища Сатанів. Природа тут надзвичайно гарна, тому сюди приходять не тільки купатися, але і на пікніки. Поблизу знаходиться мінеральне джерело ''Збручанська Нафтуся'', відоме своїми цілющими властивостями.