700 грн.

Із давніх-давен прочани з усієї України та з усього світу йдуть до Зарваницької Божої Матері. Святе місце Зарваниця славиться чудотворною іконою Пресвятої Богородиці. І, здається, що тут, серед цієї чудової краси і тихоплинної річки Стрипи, серед душевного спокою та єднання людини з Богом, чарівний земний рай. Славна Зарваниця зберегла найбільші цінності предків, котрі у жертовній посвяті завжди відкривали серця Господові і аж до наших часів донесли вічносяюче світло віри Христової. За давнім переданням, Зарваницька святиня бере свій початок із чуда явлення Пресвятої Богородиці та її ікони монаху Києво-Печерської Лаври. Сталося це в 1240 році, коли, рятуючись від навали орди хана Батия, який спопелив Київ, інок-християнин втік на галицько-подільські землі, звідки був родом. Знесилений багатомісячними скитаннями, вкритий кривавими ранами, ледве живий, чернець заснув, зморений сном, у якому раптом йому з’явилася Пресвята Діва Марія, яка простягала нещасному свій рятівний омофор. Прокинувшись, чернець побачив перед собою чудотворний образ Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках, що височів над джерелом. Обмивши рани водою з джерела, він із подивом зауважив, що вони загоїлись. Вдячно поклонившись Богові за чудесний порятунок, монах збудував каплицю, в якій молився перед явленою іконою, та невеличку печеру для себе, і з того часу Зарваниця стала місцем паломництва й чернечого подвигу. Із давніх-давен молитва перед чудотворним образом у Зарваниці та споживання води з чудотворного зарваницького джерела приносила зцілення від багатьох недугів.

Зарваницький духовний центр – це великий церковний комплекс. Крім церкви Святої Трійці, де зберігається ікона Пресвятої Богородиці Зарваницької, на західній околиці села зведено величний собор Зарваницької Божої Матері. Собор має верхню і нижню церкви, а також кілька каплиць. Поряд із храмом – 75-метрова дзвіниця. Перед храмом розташоване велике Співоче поле, розраховане на 50 тис. паломників. Посередині поля на високому постаменті височіє стела з іконою Зарваницької Богородиці, виготовлена з білого італійського мармуру та виставлена у відкритій каплиці, що також увінчана короною. Була відновлена монастирська дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, де сьогодні зберігаються мощі пратулинських мучеників – 13 греко-католиків. Нагору, де розташований монастир, провадить звивиста дорога, на якій встановлені стації Хресної дороги Господа Ісуса Христа. Унікальний комплекс «Український Єрусалим» вміщає у собі копії найбільших християнських святинь Святої Землі. Будівництво цього об’єкту розпочалося влітку 2014 році. До комплексу входять: Голгофа – гора, на якій розп’яли Ісуса Христа; Оливний город, де Ісус молився перед арештом; Сходи Покаяння (Святі сходи), якими Ісус Христос підіймався на суд до Пилата. Посередині розміщена купіль Ветезда, де оздоровлювалися хворі. Справа знаходяться Левові (Ліонські) ворота, одні з воріт, які ведуть у місто, та Вежа Давида, яку продовж століть ніхто не зміг підкорити, і яка є символом нескореності народу. Центральною спорудою комплексу є копія Гробу Господнього. Усе місце оточене мурами, які відображають оборонні мури Єрусалиму. Давнє джерело з цілющою водою сьогодні має вигляд спеціально облаштованої купелі, куди прочани занурюються, просячи Бога про оздоровлення і зміцнення фізичних та духовних сил. Всередині ХХ ст., коли зарваницьку святиню знищила атеїстична радянська влада, а вірні, незважаючи на суворі заборони та переслідування, щороку йшли молитися біля невеличкої каплички над цілющим джерелом, тут кілька разів ставалося чудо явлення Божої Матері з Дитятком Ісусом, свідками якого були десятки людей. Сама поява Богородиці тоді зміцнювала віру, служила закликом не припиняти молитви та залишатися вірними у випробовуваннях.