4000 грн.

Поради на день: На сніданок взяти з собою перекус або в придорожньому кафе. Зручний одяг та взуття.

Дрогобицька солеварня У часи Київської Русі (10–13 століття) слава про дрогобицьку сіль ширилась українськими землями. Дрогобицька солеварня була найбільшою на Перемишльській землі. Крім того, солеварня є найстарішою в Україні. Дрогобицька солеварня розташована неподалік від родовищ соляної ропи або ж сировиці. Була заснована у 1250 році. Протягом багатьох століть солеваріння було основним промислом у Дрогобичі. Це й відобразилось на гербі міста: на синьому тлі зображено 9 соляних топок (форма, у яку пресували сіль). Тут можна відвідати екскурсію, де туристам покажуть сольову шахту і продемонструють, як видобувають сіль. До речі, цей процес за кілька століть практично не змінився. Ропу витягують з глибини 60 метрів, після чого їх закачують у спеціальний резервуар. Потім сіль випарюють, дроблять і відправляють її на фасування. Стоїть завод над підземним солоним озером. Сіль звідти ось вже 765 років ніяк не закінчиться! ЦЕРКВА СВ. ЮРА В 2013 році до списку світової спадщини ЮНЕСКО було внесено 16 українських дерев’яних церков, вісім з яких знаходяться на території Польщі, а вісім – в Україні. Першою у цьому списку значиться дрогобицька церква св. Юра, як найкраще збережена зовні та всередині історична, культурна та релігійна пам’ятка. Живучи серед величезних лісових масивів, українці з деревини будували храми, аж поки з Візантії не прийшла мода на кам’яні храми. Таких ставало все більше‚ та залишались ще місця, де берегли старовинні дерев’яні споруди. Серед них і є церква св. Юра в Дрогобичі, побудована в селі Надіїв без жодного цвяха, деревина кріпилася спеціяльними кілками. Теперішні майстри, на жаль, при ремонті церкви уже користувались металевими гвіздками. Побудована більше п’яти сотень років тому, Святоюрська церква була зовсім маленькою, і досить швидко перестала вміщати всіх місцевих жителів, внаслідок чого в 17 столітті з прикарпатського села Надіїв привезли дерев’яну церкву, за рахунок якої храм був істотно розширено. Примітно, що церква була не куплена, а виміняна на видобуваєму в той час в Дрогобичі сіль. Але найбільша цінність храму не ззовні, а всередині – там можна побачити унікальні розписи та іконостас 17 століття, автором яких був Стефан Медицький. У всій країні налічується не більше десятка дерев’яних храмів, в яких збережено оригінальний внутрішній розпис, і в цей короткий список входять церкви Чесного Хреста і Святого Юра у Дрогобичі.

Одне з українських «місць сили», що знаходяться на межі Івано-Франківської (поблизу містечка Болехів та села Бубнище) та Львівської областей (неподалік села Труханів), вважаються чи не наймістичнішим туристичним об’єктом Карпатського краю. Тут, в оточенні химерних вулканічних кам’яних гігантів, що колись відпочивали на дні прадавнього моря, яке змінилося сьогодні смарагдовим лісом, ви відчуєте себе за межами реального світу. А також, за легендою і тут побував Олекса Довбуш - український Робін Гуд, герой багатьох карпатських легенд. Пройдіться потаємними стежками й ходами, через темні ущелини, і, можливо, ви побачите образ мужнього лева або серце сміливого Олекси Довбуша. Якщо до кам'яного серця доторкнутися рукою та загадати бажання, то воно обов'язково здійсниться. Місцеві жителі стверджують, що кожна скеля відображає частину тіла опришка Довбуша. Так ви зможете «помітити» кулак Довбуша. Кожна зі скель має свою цікаву і незвичайну назву: Голець, Колобок, Австрійка, Парус, Тюльпан, Бівачка, Броненосець та Шуршун. І тут ви можете прислухатись про що мовчать кам’яні велетні...

Поради на день: Обов'язково мати дощовики, перекус, воду. Мати з собою тепліший одяг (шапки, рукавиці, в залежності від погоди)

Там, де гори й полонини і стрімкі потоки рік… Пропонуємо подорож, до однієї з високогірних полонин Закарпаття автомобілями підвищеної прохідності (всюдиходах). Українські Карпати – заповідний край первозданної природи. Це споконвічні гори та смарагдові ліси, квітучі полонини та співучі водоспади, бурхливі річки та чарівні гірські озера. Полонини розміщені на значних висотах хребта і часом є обширними та вирівняними ділянками. Над ними підносяться окремі вершини. Покриті полонини субальпійськими луками, які надають хребту неповторної своєрідності та привабливості. Наш тур у край гірських озер, фантастичних краєвидів та романтичних легенд – це цікаві пригоди, яскраві враження та п’янке відчуття звільнення від кайданів цивілізації! Виїзд до високогірних озер Ворожеску й Герешаску, не тільки вас не втомить, але й подарує безліч позитивних емоцій від неймовірно красивих гірських краєвидів та купання в гірському озері! Утворені природою в давні часи, Карпатські озера гармонійно вписані в мальовничий гірський ландшафт та підкорюють навіть найдосвідченіших мандрівників своєю холодною, непідступною та неповторною красою.

Поради на день: Зручний одяг та взуття.

Народ високо цінував Олексу Довбуша, тому склав про нього багато легенд: про незліченні скарби Олекси, таємниці його сил, історії кохання, снів; пісень, переказів, оповідань, поем. Олекса Довбуш став символом мужності, чесності й нескореності також серед Галичан, жителів Буковини та Закарпаття. «Стежка Довбуша» – таємнича місцевість, яка всіх зацікавлює, інтригує.Вона повільно підіймається горою Маковицею, блукаючи буково-ялівцево-смерековим лісом. Кажуть, колись тут переховувались опришки зі своїм звитяжним ватажком. Хто знає, може поміж цього каміння й справді сховане золото самого Довбуша.