Поради на день: На сніданок взяти з собою перекус і на обід теж. Бажано дощовики. Для походу на Блажений камінь зручне, неслизьке взуття. На Манявський водоспад потрібно перезутися у шльопанці та можна взяти купальники, полотенце для купання під водоспадом.

Український Афон – так здавна шанобливо називали лише один монастир – Манявський Скит. Проте почнімо, як заведено, з легенди. Чи то всі люди так полюбляють докидати улюбленим святиням хоч кілька зайвих років, але подейкують, що Скит у Маняві був заснований не просто давно, а дуже давно – ще наприкінці ХІІІ ст. Кажуть, наче київські лаврські ченці Іоаникій та Пахомій, покинувши спустошену монголо-татарами обитель, прийшли до Карпатських гір, щоб тут далі провадити своє подвижницьке життя. Кажуть і те, ніби вони тут збудували храм Воздвиження Чесного Хреста (1241), який проте не вцілів через татарську навалу. Так це чи ні, сказати важко. Жодних доказів на користь цієї легенди немає, одначе народна пам'ять її міцно береже. Офіційна ж історія Манявського Скиту розпочинається на початку XVII ст., коли до цієї затишної і мальовничої місцини прибув смиренний чоловік Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Дванадцять років чернець подвизався на Афоні і, може, там і залишився б, якби не прикрий стан православ’я на Галичині. Стурбований ним, він повертається в Україну, а слава про нього вже йде попереду. Відразу по його прибутті його кличуть у різні храми, а він всюди іде й навчає. Але душа його не перестає сумувати за тихою, усамітненою молитвою. Йов вирішує покинути братію, учнів і шукає місця для молитви. Врешті, знаходить «густу лісову пустиню» – там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і там залишається чинити аскетичні подвиги. Та недовго пустельник насолоджується лісовою тишею й молитовним мовчанням. Незабаром його знаходять «осиротілі» угорницькі учні. Кількість його прихильників зростає. Деякі залишаються з ним у лісі, роблячи для себе келії по сусідству, інших він відправляє назад до Угорників. За порадою до старця приходять і мирські люди. Чисельна братія живе у малих келіях і періодично запрошує священика для звершення Літургії. З часом потреба у своїй церкві стає насушною. Допоміг у цьому Петро Ляхович, марковецький жупник, який збудував церкву на честь св. Івана Предтечі у селі Манява. Минає час, і Йов розуміє, що братія вже надто велика, і слід будувати монастир. Старець сам обрав місце. Невдовзі там виріс «новий руський Ватопед на взір афонського». З 1700 року починається нелегкий період у житті Скиту. По суті він залишається єдиним православним монастирем в Західній Україні. І хоч відвертих гонінь за віру не зазнає, однак втрачає низку привілеїв, підлеглі монастирі. Кількість насельників зменшується до 30. Та, попри все, Скит залишається православним. У 1772 році відбувся перший розподіл Польщі, внаслідок якого Скит вкупі з Галичиною опинися під владою Австро-Угорщини. Він проіснував ще тринадцять років, а в 1785 р., за розпорядженням цісаря Франца-Йосифа, був закритий. Ченці розселилися по інших монастирях, а начиння та майно рознесли по різних місцях. Дивовижний іконостас Хресто-Воздвиженської церкви, написаний славетним малярем Йовом Кондзелевичем, потрапив до церкви в Богородчанах (нині він перебуває у Львівському національному музеї ім. А. Шептицького), решта – що куди. Деякий час приміщення Скиту використовувалися для адміністративних потреб, а врешті — вкрилися пусткою та перетворилися на руїни. Отака, здавалось би, сумна історія славетного монастиря, заслужено названого «українським Афоном». Та є й надія. Адже, як бачимо з історії Скиту, не один раз нищився монастир, але завжди поставав з руїн ще могутнішим. У 1998 році в Маняві знову залунала молитва – сюди прийшли нові ченці. І завдяки їхнім молитвам та праці багатьох людей, монастир знову діє, у ньому щодня відправляються богослужіння. Є тут і чудотворні ікони: Ікона Богородиці «Ігуменя Манявська» та чудотворна ікона Богородиці Одигитрії – Ізбавительки від злих духів (18 ст.) Поруч з монастирем, на відстані 380м від виїзної брами, розташований велетенський камінь, який вважається місцем для молитви та духовного очищення. Бо саме тут ченцям Скита з’являлася сама Цариця Небесна, тому в народі він називається «Блаженний камінь». Раніше на цьому місці знаходилися скити. Подейкують, що джерело Блаженного каменя має цілющі властивості води, яка збирається всередині печери, а сам камінь виконує щирі бажання, тому запрошуємо і вас перевірити цю силу на собі.

Манявський водоспад має форму каньйону. Він розтягнувся біля річки Манявки і сформував мальовничий природний куточок. Манявський водоспад — один з найвищих в Україні. Водопад розташований в каньйоні, висота падіння води сягає 18 метрів, краса водоспаду зачаровує погляд туристів… Води володіють цілющими і омолоджуючими властивостями. Водоспад каскадний, вода ділиться на 2 частини. Одна вужча, друга трохи ширша. У невеликому озері біля водоспаду можна скупатися. У стародавні часи біля водоспаду збиралися язичники і біля води регулярно проводили свої обряди і поклонялися покровителям краси і молодості. Місцеві жителі запевняють, що в цих місцях можна побачити мавок і німф, що живуть в ущелині між рельєфних скель. Вночі можна почути, як доносяться з заростей голоси лісових жителів.

Поради на день: Обов'язково мати дощовики, зручне, неслизьке взуття, яке щільно прилягає до ноги. Обід з собою (для цього ми заїджаємо у супермаркет), воду. Щось на голову, та мати з собою тепліший одяг (бажано штани та кофта, в залежності від погоди вітровка)

Гордість Карпат – Говерла! Кажуть, що піднімаючись в гори, стаєш ближчим до Бога. У горах небо стає ближчим, а хмари, що залишаються внизу, проносяться повз, ніби море. Найближчою до українського неба є Говерла. З гори відкривається просто неймовірний краєвид. Видно все навколо – сусідні вершини, і румунську частина Карпат на півдні, і далекі гірські селища, і темні густі ліси, і полонини, і гірські струмки, що прямують на рівнину. Говерла – найвища вершина українських Карпат і найвища точка України. Її висота становить 2061 м. Гора стоїть на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей і відноситься до карпатського масиву Чорногора. Підняття до вершини гори Говерла займає близько 3 год . Зі східного боку від вершини тече один з витоків річки Прут та розташований Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 м. Гора розташована у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку. Нижній ярус гори покритий густим, дрімучим і непролазним лісом. Довкола розкинулись чисельні села. Де закінчується ліс, починаються полонини – високогірні луки, куди на пасовиська виганяють корів та овець, як і сто років тому. Влітку схили Говерли вкриваються польовими квітами, які різнобарвним килимом хиляться під вітром. Обабіч стежки ростуть також густі зарості чорниць. Одна із романтичних легенд розповідає про те, що колись давно у Карпатах жив хлопець, якого звали Прут. Одного разу в горах він зустрів дивовижної вроди дівчину, яку звали Говерла. Вони одразу закохались один в одного. Говерла була донькою могутнього мольфара, карпатського чарівника, який не схвалював захоплення своєї доньки бідним сільським юнаком. Але попри заборону батька, кохані продовжували таємно зустрічатись в лісі. Тоді мольфар перетворив непокірну доньку на гору. Щоб зняти чари та повернути кохану, Прут мав до сходу сонця встигнути піднятись на вершину. Прут пішов на гору, але це було непросто. Злий мольфар усіляко перешкоджав хлопцеві: насилав диких звірів, скидав каміння. Але Прут вперто йшов вперед. І ось коли до вершини залишалося зовсім трохи, з-за гір зійшло сонце. Розуміючи, що ніколи більше не побачить свою кохану, хлопець спустився до підніжжя гори і заплакав – настільки гірко, що перетворився на ріку. Відтоді біля Говерли завжди є Прут, який ніби обіймає її. На верхівці гори пробудемо біля години. Та на спуск затратимо близько 2 год.

Поради на день: за бажання купатися на Буковелі - купальники. Зручний одяг та взуття.

Провести незабутні вихідні в Буковелі може будь-хто, незалежно від інтересів або віку. Влітку курорт перетворюється на квітучу галявину, де можна активно і весело провести час. Пропонуємо вам провести час на відпочинку з максимальною користю і у всій красі побачити Буковель. Озеро Молодість — перлина літнього Буковелю Штучне озеро в Буковелі може пишатися обладнаним пляжем довжиною більше 2 км. Відпочиваючі можуть розраховувати на комфортне проведення часу з шезлонгами і парасольками. Любителям річного активного відпочинку припаде до смаку прокат катамаранів, водних лиж, гідроциклів. Бажають зануритися з аквалангом зможуть займатися дайвінгом під наглядом досвідчених інструкторів. Пляж в Буковелі пропонує і екстремальні види розваг. Плавання в озері повністю відновлює сили, додає роки життя. За цей водойму в Буковелі прозвали озером Молодості. Перевернутий будинок Україна багата цікавинками та незвичними місцями. Одним з таких є перевернутий будинок, який розташований у селі Поляниця, що на Івано-Франківщині. Унікальністю будинку є те, що як ззовні, так і з середини там все догори дриґом. У селі Поляниця, що поблизу гірськолижного курорту “Буковель”, оселилися динозаври. Там відкрили перший в Україні стаціонарний Динопарк під відкритим небом. Парк Буковельського періоду. Біля Поляниці поселили “живих” динозаврів. Над створенням тварин Юрського періоду працювали китайські інженери та українські скульптори – брати Пилипонюки. Особливо цікаво спостерігати за реакцією наймолодших відвідувачів парку. Вони у захваті від динозаврів. Ще б пак, адже частина тварин автоматизована. Вони видають різні звуки, рухаються. У поєднанні з дикою природою все видається дуже реалістичним.