1200 грн.

Сріблясті водоспади – це дивовижне видовище, помилуватися яким може будь-який гість невеликого гуцульського селища. Селище Шешори простягнувся на 9 кілометрів по обидва боки гірської річки Пістинь – правої притоки річки Прут. Води Пістині кристально чисті і теплі, незважаючи на те, що це гірська річка, яка бере свій початок на висоті близько 700 метрів. Але примітні вони не тільки цим. Прокладаючи свій шлях між кам’янистими, скельними берегами і нагромадженнями валунів з піщанику на схилах гори Пасічна, вони утворюють цілий каскад природних водоспадів неповторної краси, який і іменують Сріблястими водоспадами. Щоб побачити цю пам’ятку в Шешори з’їжджаються туристи з усієї країни і навіть з-за кордону – це дійсно унікальна природна картина, один з найпопулярніших у всіх Карпатах водоспадних каскадів.

Коломия - чудесне місто австрійської забудови. Коломия, чи правильніше сказати ціле Покуття – це колиска писанкарства, про історію якого дізнаємося в самому величезному в світі яйці, відомому музеї «Писанка». Майстриня покаже нам, як народжується диво-писанка прямо у нас на очах! Музей Писанки збудовано в 2000 році в м.Коломия. Центральна частина музею має форму писанки. Це єдиний у світі музей писанкового розпису, а експозиція у ньому налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів не лише України, а й інших країн світу. У колекції зберігаються традиції ще дохристиянських часів, та є й писанки з підписами відомих політичних діячів України, адже у музеї існує традиція – перші особи держави під час відвідин отримують біле кряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі спеціалісти його розписують як писанку. Музей Гуцульщини - це єдиний музей в Україні, де представлені всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян. Колекція налічує близько 50 тис. одиниць експонатів. В експозиціях представлений розвиток мистецтва з XVII століття і до сьогодення. Деякі експонати датуються IV століттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру трипільців.