Місто Трускавець — затишна та екологічно чиста зона з великим розмаїттям природних багатств. Цей курорт є одним із найдавніших в Європі. Цілюща, з унікальними лікувальними властивостями, мінеральна вода «Нафтуся» принесла місту популярність. Місто Трускавець розмістилося в передгір’ї Карпат в мальовничій долині річки Воротище, що є притокою Солониці. І хоча природним багатством курорту виступають його мінеральні води, тут також є багато цікавинок для туристів. Курорт Трускавець багатий на природні пам’ятки: садово-паркові, ботанічні – столітні дерева, гідрологічні – джерела мінеральних вод і ставки. Трускавець багатий і на архітектурні пам’ятки, як нові, так і ті, що встановлені десятки років тому. До старовинних архітектурних пам’яток можна віднести також бювети “Едвард”, “Юзя” та “Фердинанд”, які виступають і частиною природно-заповідного фонду курорту, а їхні надкаптажні дерев’яні споруди відносяться до архітектурних пам’яток місцевого значення. Розміщені бювети в Курортному парку Трускавця. Джерело “Фердинанд” утворилося на місці старої озокеритової шахти. Особливої уваги заслуговують дерев’яні вілли та пансіонати Трускавця, які надають місту неповторного колориту і віднесені до архітектурних пам’яток міста.

Дрогобицька солеварня У часи Київської Русі (10–13 століття) слава про дрогобицьку сіль ширилась українськими землями. Дрогобицька солеварня була найбільшою на Перемишльській землі. Крім того, солеварня є найстарішою в Україні. Дрогобицька солеварня розташована неподалік від родовищ соляної ропи або ж сировиці. Була заснована у 1250 році. Протягом багатьох століть солеваріння було основним промислом у Дрогобичі. Це й відобразилось на гербі міста: на синьому тлі зображено 9 соляних топок (форма, у яку пресували сіль). Тут можна відвідати екскурсію, де туристам покажуть сольову шахту і продемонструють, як видобувають сіль. До речі, цей процес за кілька століть практично не змінився. Ропу витягують з глибини 60 метрів, після чого їх закачують у спеціальний резервуар. Потім сіль випарюють, дроблять і відправляють її на фасування. Стоїть завод над підземним солоним озером. Сіль звідти ось вже 765 років ніяк не закінчиться! ЦЕРКВА СВ. ЮРА В 2013 році до списку світової спадщини ЮНЕСКО було внесено 16 українських дерев’яних церков, вісім з яких знаходяться на території Польщі, а вісім – в Україні. Першою у цьому списку значиться дрогобицька церква св. Юра, як найкраще збережена зовні та всередині історична, культурна та релігійна пам’ятка. Живучи серед величезних лісових масивів, українці з деревини будували храми, аж поки з Візантії не прийшла мода на кам’яні храми. Таких ставало все більше‚ та залишались ще місця, де берегли старовинні дерев’яні споруди. Серед них і є церква св. Юра в Дрогобичі, побудована в селі Надіїв без жодного цвяха, деревина кріпилася спеціяльними кілками. Теперішні майстри, на жаль, при ремонті церкви уже користувались металевими гвіздками. Побудована більше п’яти сотень років тому, Святоюрська церква була зовсім маленькою, і досить швидко перестала вміщати всіх місцевих жителів, внаслідок чого в 17 столітті з прикарпатського села Надіїв привезли дерев’яну церкву, за рахунок якої храм був істотно розширено. Примітно, що церква була не куплена, а виміняна на видобуваєму в той час в Дрогобичі сіль. Але найбільша цінність храму не ззовні, а всередині – там можна побачити унікальні розписи та іконостас 17 століття, автором яких був Стефан Медицький. У всій країні налічується не більше десятка дерев’яних храмів, в яких збережено оригінальний внутрішній розпис, і в цей короткий список входять церкви Чесного Хреста і Святого Юра у Дрогобичі.

Місто засноване наприкінці XI століття. Було центром староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського, згодом — Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). З XV століття місто розвивалося, як, передовсім, ярмарковий і солеварний центр. Після Першого поділу Польщі Дрогобич відійшов до Імперії Габсбургів. У середині ХІХ століття перетворився на найбільший у Європі нафтовий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. Сьогодні місто відоме як мала батьківщина Юрія Дрогобича, Івана Франка і Бруно Шульца. У місті діяли численні нафтопереробні підприємства. Зараз у місті працює Дрогобицький солевиварювальний завод, який є найстарішим солевиварювальним заводом у Європі.