м. Хмельницький, ТОЦ "ДОМІНАНТ" Вул. Соборна 12, оф. 30
+380676998791 +380981050557 +380985594300
insta fb
м. Кам'янець-Подільський, пр.Грушевського, 46, каб. 415
+380678102020
ТИП

Україна

+ 1
ВИЇЗД З

Кам'янець-Подільський, Хмельницький

ПОРА РОКУ

Літо

3500 грн.

Карпати 3 дні ``Похід на Петрос``

Український Афон – так здавна шанобливо називали лише один монастир – Манявський Скит. Проте почнімо, як заведено, з легенди. Чи то всі люди так полюбляють докидати улюбленим святиням хоч кілька зайвих років, але подейкують, що Скит у Маняві був заснований не просто давно, а дуже давно – ще наприкінці ХІІІ ст.

В Другий день у вас буде можливість підкорити разом з досвідченим інструктором  гору Петрос. Гора Петрос – четверта за висотою (2020 м) вершина Українських Карпат після Говерли (2061), Бребенескула (2035 м) та Попа Івана Чорногірського (2028 м). Назва вершини походить від румунської «petros» та перекладається «камінь». Петрос, будучи однією із найвищих гір Чорногірського гірського масиву, є одним із найбільш популярних об’єктів пішохідного туризму, на який щорічно сходять тисячі любителів активного відпочинку.

Третього дня сплав гірською річкою, який дарує небачений вир емоцій, вибух адреналіну та яскраві враження від такого відпочинку. Тут вас чекатиме драйвовий сплав найцікавішими порогами Чорного Черемошу.

Щоб сплавитись по Черемошу не потрібна спеціальна підготовка – досвідчені інструктори та якісне сучасне спорядження забезпечать вам максимум адреналіну та яскравих емоцій в умовах безпечного сплаву. Це чудова нагода весело розважитись під час відпочинку в Карпатах, відчути екстрім гірського сплаву та навчитись веслувати на катамарані чи рафті.

Вперед за емоціями!!!

***Усі пункти програми рекомендаційного характеру, якщо вам щось не підходить, то ви виключаєте його для себе, попередньо повідомивши керівника групи.

Дати виїздів

ВИХІДНІ (ПТ-СБ-НД) - /14-15-16.06/26-27-28.07/23-24-25.08/2024

Виїзд з Хмельницького

о 6.00 год виїзд від Будинку побуту (зупинка Юність)

Виїзд з Кам'янця-Подільського

о 8.00 год виїзд з Проспекту Грушевського 46 (“Карандаш”)

Подорож з дітьми

до 3р. без окремого місця - безкоштовно, до 10р. знижка -10% від вартості туру

Подорож з домашніми тваринами

заборонено

Подорож автобусами, бусами та мінівенами

Транспорт підбирається агенцією по мірі комплектації групи

Проживання в смт. Яблуниця приватні котеджі готельного типу

Номери 2,3,4-х місні з усіма зручностями в номері

У вартість туру включено

проїзд за визначеним програмою маршрутом та страхування в дорозі

проживання в готелі 2 ночі

2 вечері, 2 сніданки

супровід керівника групи

У вартість туру не включено

перший сніданок

обіди

вхідні та екскурсійні, супровід інструктора, трансфер до водоспаду

власні витрати

ПРОГРАМА ТУРУ

Докладніше ПРОГРАМА ТУРУ натискайте ''+'' .

В дорозі кожні 2-3 години заплановані санітарні зупинки та зупинка на сніданок у спеціально відведених місцях. *В програмі час вказаний орієнтовний. Уточнення часу проводить керівник групи.

День 1 - с. Манява - Манявський скит- Блаженний камінь - Манявський водоспад-Поселення. Вечеря.

Поради на день: На сніданок взяти з собою перекус і на обід теж. Бажано дощовики. Для походу на Блажений камінь зручне, неслизьке взуття. На Манявський водоспад можна взяти купальники, полотенце для купання під водоспадом.

9.00 - Сніданок (з своїми продуктами або в придорожньому кафе)

11.30 - 13.00 - Манявський скит.

Український Афон – так здавна шанобливо називали лише один монастир – Манявський Скит. Проте почнімо, як заведено, з легенди. Чи то всі люди так полюбляють докидати улюбленим святиням хоч кілька зайвих років, але подейкують, що Скит у Маняві був заснований не просто давно, а дуже давно – ще наприкінці ХІІІ ст. Кажуть, наче київські лаврські ченці Іоаникій та Пахомій, покинувши спустошену монголо-татарами обитель, прийшли до Карпатських гір, щоб тут далі провадити своє подвижницьке життя. Кажуть і те, ніби вони тут збудували храм Воздвиження Чесного Хреста (1241), який проте не вцілів через татарську навалу. Так це чи ні, сказати важко. Жодних доказів на користь цієї легенди немає, одначе народна пам'ять її міцно береже. Офіційна ж історія Манявського Скиту розпочинається на початку XVII ст., коли до цієї затишної і мальовничої місцини прибув смиренний чоловік Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Дванадцять років чернець подвизався на Афоні і, може, там і залишився б, якби не прикрий стан православ’я на Галичині. Стурбований ним, він повертається в Україну, а слава про нього вже йде попереду. Відразу по його прибутті його кличуть у різні храми, а він всюди іде й навчає. Але душа його не перестає сумувати за тихою, усамітненою молитвою. Йов вирішує покинути братію, учнів і шукає місця для молитви. Врешті, знаходить «густу лісову пустиню» – там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і там залишається чинити аскетичні подвиги. Та недовго пустельник насолоджується лісовою тишею й молитовним мовчанням. Незабаром його знаходять «осиротілі» угорницькі учні. Кількість його прихильників зростає. Деякі залишаються з ним у лісі, роблячи для себе келії по сусідству, інших він відправляє назад до Угорників. За порадою до старця приходять і мирські люди. Чисельна братія живе у малих келіях і періодично запрошує священика для звершення Літургії. З часом потреба у своїй церкві стає насушною. Допоміг у цьому Петро Ляхович, марковецький жупник, який збудував церкву на честь св. Івана Предтечі у селі Манява. Минає час, і Йов розуміє, що братія вже надто велика, і слід будувати монастир. Старець сам обрав місце. Невдовзі там виріс «новий руський Ватопед на взір афонського». З 1700 року починається нелегкий період у житті Скиту. По суті він залишається єдиним православним монастирем в Західній Україні. І хоч відвертих гонінь за віру не зазнає, однак втрачає низку привілеїв, підлеглі монастирі. Кількість насельників зменшується до 30. Та, попри все, Скит залишається православним. У 1772 році відбувся перший розподіл Польщі, внаслідок якого Скит вкупі з Галичиною опинися під владою Австро-Угорщини. Він проіснував ще тринадцять років, а в 1785 р., за розпорядженням цісаря Франца-Йосифа, був закритий. Ченці розселилися по інших монастирях, а начиння та майно рознесли по різних місцях. Дивовижний іконостас Хресто-Воздвиженської церкви, написаний славетним малярем Йовом Кондзелевичем, потрапив до церкви в Богородчанах (нині він перебуває у Львівському національному музеї ім. А. Шептицького), решта – що куди. Деякий час приміщення Скиту використовувалися для адміністративних потреб, а врешті — вкрилися пусткою та перетворилися на руїни. Отака, здавалось би, сумна історія славетного монастиря, заслужено названого «українським Афоном». Та є й надія. Адже, як бачимо з історії Скиту, не один раз нищився монастир, але завжди поставав з руїн ще могутнішим. У 1998 році в Маняві знову залунала молитва – сюди прийшли нові ченці. І завдяки їхнім молитвам та праці багатьох людей, монастир знову діє, у ньому щодня відправляються богослужіння. Є тут і чудотворні ікони: Ікона Богородиці «Ігуменя Манявська» та чудотворна ікона Богородиці Одигитрії – Ізбавительки від злих духів (18 ст.) Поруч з монастирем, на відстані 380м від виїзної брами, розташований велетенський камінь, який вважається місцем для молитви та духовного очищення. Бо саме тут ченцям Скита з’являлася сама Цариця Небесна, тому в народі він називається «Блаженний камінь». Раніше на цьому місці знаходилися скити. Подейкують, що джерело Блаженного каменя має цілющі властивості води, яка збирається всередині печери, а сам камінь виконує щирі бажання, тому запрошуємо і вас перевірити цю силу на собі.

13.30 -14.00 - Обід (на природі з своїми продуктами).

14.00-14.30 - трансфер позашляховиками до водоспаду за додаткову оплату.

14.30 - 16.00 - Манявський водоспад.

Манявський водоспад має форму каньйону. Він розтягнувся біля річки Манявки і сформував мальовничий природний куточок. Манявський водоспад — один з найвищих в Україні. Водопад розташований в каньйоні, висота падіння води сягає 18 метрів, краса водоспаду зачаровує погляд туристів… Води володіють цілющими і омолоджуючими властивостями. Водоспад каскадний, вода ділиться на 2 частини. Одна вужча, друга трохи ширша. У невеликому озері біля водоспаду можна скупатися. У стародавні часи біля водоспаду збиралися язичники і біля води регулярно проводили свої обряди і поклонялися покровителям краси і молодості. Місцеві жителі запевняють, що в цих місцях можна побачити мавок і німф, що живуть в ущелині між рельєфних скель. Вночі можна почути, як доносяться з заростей голоси лісових жителів.

16.30 - Виїзд на поселення.

18.30 - Приїзд, поселення.

20.00 - Смачна вечеря, відпочинок.

День 2 - Сніданок - похід на Петрос - Вечеря.

Поради на день: Обов'язково мати дощовики, зручне, неслизьке взуття, яке щільно прилягає до ноги. Обід з собою (для цього ми заїджаємо у супермаркет), воду. Щось на голову, та мати з собою тепліший одяг (бажано штани та кофта, в залежності від погоди вітровка)

8.30 - Смачний сніданок.

9.00 - 16.00 - Сходження на Петрос.

Гора Петрос – четверта за висотою (2020 м) вершина Українських Карпат після Говерли (2061), Бребенескула (2035 м) та Попа Івана Чорногірського (2028 м). Розташована на території Рахівського району Закарпатської області.Назва вершини походить від румунської «petros» та перекладається «камінь». Петрос, будучи однією із найвищих гір Чорногірського гірського масиву, є одним із найбільш популярних об’єктів пішохідного туризму, на який щорічно сходять тисячі любителів активного відпочинку. Знаходиться гора у північно-західній частині Чорногори: на південний-захід від Петроса розташована гора Шешул, на схід – Говерла. Південно-західні і західні схили вершини дуже круті з великою кількістю кам’яних осипищ і розсипів, північно-східні та північні – урвисті, непрохідні, із численними скельними виступами. Верхня частина Петроса вкрита в основному субальпійською рослинністю; досить поширені тут чорничні зарості, ялівець та рододендрон, а до висоти 1500-1600 м – столітні ялинові ліси. З самої вершини гора Петроса, як і з Говерли, відкриваються прекрасні краєвиди у всі сторони горизонту. Саме звідси дуже добре видно головний Чорногірський хребет – від Говерли і аж до самого Попа Івана. Також з Петроса добре видно Близницю, а також ряд полонин і вершин Свидовецького хребта. Розповідають, що начебто вершина – то Перунова вершина. Підставою для цього стали наступні спостереження: усі спроби встановити на маківці вершини християнські символи не увінчалися успіхом. Наприклад, міцні металеві вітер покидав до долу, в куполи каплички час від часу влучають блискавки. Одного разу стихія спалила капличку вщент. Розповідають, що начебто вершина – то Перунова вершина. Підставою для цього стали наступні спостереження: усі спроби встановити на маківці вершини християнські символи не увінчалися успіхом. Наприклад, міцні металеві вітер покидав до долу, в куполи каплички час від часу влучають блискавки. Одного разу стихія спалила капличку вщент. Насправді невідомо чи є гора язичницькою, однак те, що тут часто «штормить» – то є правда. Блискавки та дощові хмари надзвичайно полюбляють ці місця.

13.30 -14.00 - Обід беремо з собою

20.00 - Смачна вечеря, відпочинок (чани, шашлик за бажанням)

День 3 - Сніданок - рафтинг - виїзд додому.

Поради на день: Зручний одяг та взуття, купальники, полотенце.

9.00 - Ситний сніданок.

10.00 -13.00 - Рафтинг

Рафтинг на Черемоші – тури доступні кожному, хто хоче відчути вибух адреналіну! Сплав гірською річкою дарує небачений вир емоцій, вибух адреналіну та яскраві враження від такого відпочинку. Тут вас чекатиме драйвовий сплав найцікавішими порогами Чорного Черемошу. Щоб сплавитись по Черемошу не потрібна спеціальна підготовка – досвідчені інструктори та якісне сучасне спорядження забезпечать вам безпечний сплав, максимум адреналіну та яскравих емоцій. Це чудова нагода весело розважитись під час відпочинку в Карпатах, відчути екстрім гірського сплаву та навчитись веслувати на катамарані чи рафті.

14.00-15.00 - Обід в колибі з національною кухнею і настоянками.

15.00 - Виїзд додому

20.00 - Орієнтовно приїзд в м.Хмельницький

Окремо оплочуються екскурсійний збір та вхідні квитки. Трансфер на позашляховиках до Манявського водоспаду – 250грн, послуги провідника на Петрос на групу - 250грн/особи (від 12чол), трансфер до підніжжя гори - 700грн/особи, рафтинг - 500грн (у вартість включено трансфер до верхньої точки сплаву, гідрокостюм, спорядження, супровід інструктора). *Агенція не несе відповідальності за підняття або зниження вартості вхідних квиткі.

    Зателефонуйте нам:
    0676998791 , 0985594300
    , 0981050557 м.Хмельницький
    0678102020 м.Кам’янець-Подільський

    Або напишіть і ми передзвонимо: