1200 грн.

Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля. Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців – 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом. Найдавніша писемна згадка у 1493 році свідчить, що поселення належало шляхтичам Яну і Петру Малейовським, від прізвища яких село і отримало свою назву. У 1785 році у тодішнього власника Юрія Свирського Маліївці придбав коронний надвірний ловчий Ян Онуфрій Орловський, який був фаворитом останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Орловський перетворює Маліївці на свою постійну резиденцію. У 1788 році він закладає шикарний палац. Палац збудовано прямокутним у плані із блоків місцевого пісковику, які згодом потемніли від часу. Оскільки палац розташовано на косогорі, з парадної (північної) сторони від має два поверхи, а з паркової (південної) – триповерховий. На лівому бічному портику збереглася дата побудови палацу – 1788. На північ над палацу знаходиться ще одна цікава споруда – водонапірна башта, яка забезпечувала мешканців палацу водою. Вежа стилізована під замкову башту, є круглою і має висоту 25 метрів. Завершується вінцем навісних бійниць. На північ від палацу Орловські висадили фруктовий сад, а на південь на терасах було закладено ландшафтний парк площею 17,2 га. На території парку добре збереглося джерело питної води з барельєфом лева та невеликим басейном. Фонтан у басейні і досі працює. Головною цікавинкою парку і усіх Маліївців є самотня скеля висотою у 18 метрів, з якої падає рукотворний водоспад. Верхня печера – носила ім’я Різдва Іоанна Предтечі. Нижня – св. Онуфрія. Там стояла статуя цього святого. Над скелею недалеко є фігура Святого Яна. Невідомо, коли і звідки з’явилася фігура, але можна припустити, що її замовив і подарував монастирю фундатор палацу Ян Онуфрій Орловський. Поруч із фігурою Св. Яна є святе джерело. .

Кам’янець Подільський – місто семи культур. Кам’янець Подільський – місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі… До творіння неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40м і діаметром 5м, видовбана у скелі.