850 грн.

Історія рідної землі – невід'ємна частина процесу формування свідомого громадянина. Найкращий спосіб вивчити життя наших предків - побачити його на власні очі та доторкнутися до нього, відвідавши один із осередків української культури та духовності - Острозький замок. Якщо розкривати всю історію одразу, то, звичайно, екскурсія буде не такою цікавою. Але для загального уявлення про непростий шлях до створення острозької дивовижі наведемо деякі факти. Найперша письмова згадка про саме місто Острог датується 1100 роком в Іпатіївському літописі. Відповідно була потреба у захисті горожан, для цього було зведено укріплення, яке було знищено в 1241 році монголо-татарами. За наказам Данила Романовича укріплення було відбудовано. Те дерев'яне укріплення через гострі палі в давнину називали «острог». Звідси і пішла назва міста та замку. У XIV ст. величним князем Данилом Острозьким було перебудовано старе дерев'яне укріплення на кам'яну вежу-донжон. В наш час вона отримала назву Мурованої. З XIV по XVII ст. єдиним власником фортеці був рід Острозьких. Князі переробляли твердиню на свій смак та за потребами часу. У XVII ст. Януш Острозький надає йому ренесансних рис. Так як Януш Острозький був останнім представником свого роду, то фортеця переходить у власність роду Заславських, пізніше до рук Сангушко. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок був зруйнований козаками. Відтоді розпочався період запустіння фортеці. З 1913 по 1915 рр. Мурована вежа реконструйована та адаптована під бібліотеку та музей. У 1981 році Острозький замок стає історичним заповідником та охороняється державою. Архітектура Острозького замку Острозький замок височіє в мальовничому місці – на пагорбі 20-ти метрів, поруч якого протікає річка Вілія. За давніх часів фортеця була оточена глибоким ровом, наповненим водою. В середину можна було добратися за допомогою підвісного моста. В архітектурний ансамбль замку входить чотири будівлі: Богоявленська церква-фортеця, Надбрамна вежа, Кругла та Мурована вежі. Богоявленська церква Богоявленська церква, як і православна віра, пережила як піднесення, так і приниження. Ще у 1386 році було зведено Богоявленський храм, от тільки із дерева. Кам'яною церкву було вирішено зробити в 1450 році, коли самі укріплення замку перебудували в кам'яні. За часів господарювання Костянтина Острозького, найвпливовішого та найбагатшого православного шляхтича, Богоявленський храм став духовним осередком православної віри в Україні. Коли ж в Україні насильно впровадили католицизм, цій церкві оголосили анафему. Довгих 200 років церква, немов невидима, стояла в забутті. «Воскресив» храм петербурзький архітектор В. Токарєв. Унікальність храму в його оборонній спроможності. На верху церкви розташований уступ для вартових, нижня частина облаштована справжніми бійницями. Тай сама товщина стін у 3 метри говорить сама за себе. Внутрішні стіни прикрашені розписами, а церковні бані вкриті позолотою.

Свідки багатьох історичних подій стіни Дубенського замку і нині зберігають пам’ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали. Упродовж кількох століть ця твердиня над рікою Іквою жодного разу не була взята приступом чи штурмом. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам’яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За період свого існування Дубенський замок ніколи і ніким не був здобутий приступом. Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. І лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини: російського царя Миколи II, австрійського цісаря, поляків, червоноармійців, фашистів, радянських військ. Легенда замку. Кажуть, що в 16 столітті під час набігу татарських військ на Дубенський замок почалася сильна паніка. А племінниця Острозького – красуня Беата, вибравшись на вежу, розпорядилася стріляти прямо по загону хана і його наметі. Крім того, Беата сама підпалила вогонь в гарматі, за підсумком – мета була вражена і битва закінчилася. З тих самих часів вежу Дубенського замку називають «Беатка». Цікавий факт, що Фортеця збудована таким чином, що в підвалах знаходяться таємні ходи та лабіринти. Так, основні дії в творі «Тарас Бульба» розгортаються саме біля Дубенського замку. Гоголь не дарма вибрав саме цю фортифікаційну споруду, так як вона вражала своєю красою в саме серце.