950 грн.

Свірзький замок – на диво витончений взірець оборонної архітектури, декілька століть поспіль милується своїм романтичним відображенням в озерних водах з мальовничого пагорбу поблизу старовинного селища Свірж на Львівщині. Гармонійні архітектурні форми, ошатна зовнішність з елегантним поєднанням білих стін із пурпурною даховою черепицею, багата, дещо здичавіла рослинність навколо, мальовничість прилеглої місцевості – один з найкрасивіших замків Західної України просто створений бути жвавим культурним осередком. Проте, попри надзвичайну популярність Свірзького замку в туристичному середовищі, вірними супутниками маєтку довгі роки лишаються самотність та тиша, бо навіть досконалість екстер’єру не в змозі компенсувати відсутність життя в замкових стінах. З легким сумом чарівний абандон згадує сьогодні часи свого розквіту, коли дбайливі володарі маєтку пестили своє родинне гніздо, розбудовували замковий комплекс, прикрашали стіни цінними мистецькими творами, піклувалися про чудовий парк з тінистими алеями під арками рідкісних дерев та яскравими квітковими клумбами. Під охороною войовничого геральдичного грифону замок немов би завмер в очікуванні рушійної сили, яка б вдихнула життєвої енергії в його покинуті покої. Зведений в стилі пізнього ренесансу, замок пишався просторою анфіладною системою внутрішнього планування, елегантною терасою з балюстрадою та бароковими кам’яними вазонами. Додатковою прикрасою затишного внутрішнього подвір’я і сьогодні служить витончена клумба у вигляді ротонди. Підйомний міст та кована брама в центрі двоповерхового корпусу з трикутними фронтонами з бійницями відкривають в’їзд до замку. Цікаві факти та легенди: Завдяки своєму непідробному французькому шарму, Свірзький замок послужив вдалою декорацією у відомій радянській епопеї про трьох мушкетерів, відігравши водночас декілька ролей. Складно здогадатися, що і Бетюнський монастир, де загинула Констанція, і місце проживання ката, який стратив Міледі, і архітектурний пейзаж Гасконі – це все різні вирази одного обличчя. Майже зруйнована старовинна вежа неподалік замку отримала роль фортеці в Ла-Рошелі, та навіть мальовнича місцева галявина була задіяна під час зйомок в якості французької пасторалі. А який замок без моторошних легенд? Є така і в Свіржі. Пліткарі переповідають сумну історію кохання наївної місцевої дівчини, яка працювала в замку, до підступного військового-загарбника. Відкривши ворота замку ворожому війську, дівчина поплатилася за це життям, знайшовши свою загибель в глибинах замкового колодязю. Правда чи вигадка, сьогодні вже не розсудити, проте на романтично налаштованих туристів ця історія в доповненні з демонстрацією занедбаного, проте реально існуючого замкового колодязя на господарському дворі, справляє незабутнє враження. І який замок без скарбів? Після Другої світової війни в оборонному рові під підйомним мостом було відкрито підземний хід з майном останніх власників замку, щоправда без золота-діамантів, проте знайдені меблі та побутові речі швидко знайшли своїх нових власників.

Під час прогулянки містом ви матимете змогу відвідати колоритні кав’ярні, кафе, криївки, майстерні, театри, музеї, виставки… Час у Львові збігає дуже швидко, а цікавих місць надзвичайно багато. Ми пропонуємо відвідати: «Львівська майстерня шоколаду» Шум, гам і загальні веселощі. На першому поверсі за склом видно ріки шоколаду і майстрів, що чаклують над ним. «Майстерня карамелі» Єдина мережа кондитерських в Україні, де можна скуштувати натуральну карамель ручної роботи, кондитерам вдалося перетворити приготування карамелі на справжнє шоу, яке щодня відбувається на очах гостей «Майстерні карамелі». «Криївка» «Ти впізнаєш її з тисячі» – це про «Криївку». Хоча вивіски у цього закладу немає, але ви знайдете популярний ресторан за кілометровою чергою бажаючих в нього потрапити. Втім, «Криївка» – величезна, з безліччю залів, так що місця постійно звільняються.Ось так у «Криївці» зустрічають гостей. Приготуйтеся при вході сказати «Слава Україні», «Героям Слава!» і сьорбнути горезвісний стопарик медовухи!«Кумпель» Це перша пивоварня Львова. Тут народжується пиво: мідні чани стоять прямо посеред залу. Можна прикластися до «Пивної Циці» – Венери Мілоської, вилитої з бронзи.Правильно погладивши цю даму, можна отримати келишок пива. Ну і спробувати в пабі різних дивовижних сортів, наприклад, гжанець – темне підігріте пиво зі спеціями. Але особливо славиться пивоварня своєю метровою ковбасою – якщо все не подужаєте, її загорнуть із собою.Музей-ресторан «Сало» Сало як мистецтво? А чому б і ні! З національного продукту можна робити навіть скульптури – доведено музеєм-рестораном «Сало». Будь ласка: рука, вухо, груди і навіть людське серце… Страви теж екзотичні, типу суші-сало або «губи Монро». «Львівська копальня кави» «Тут смажать найкращу каву у Львові» – обіцяє вивіска відвідувачам креативного кафе, антураж та аромат всередині кав’ярні дає право назвати її однією з найкращих у Львові. «Дім легенд» – казковий будинок, де живе сажотрус і оживають чудеса. «Пошта на Друкарській» – поштове відділення міста, де можна побачити величезну колекцію листівок і спробувати фірмовий поштовий кави і смачні десерти. «Гасова лямпа»– тут Ви можете зустріти творців гасової лампи і покуштувати незвичні настоянки: «бензівку», «нафтівку», «гасівку». Ресторація «М’яса та справедливості», де живе і керує львівський кат. Величезний вибір м`ясних страв! «Під золотою розою» – єврейська кнайпа, де в меню відсутні ціни і за кожну страву доведеться торгуватися та багато іншого.